Як українські ТОП-ЗМІ стають жертвами медіа-злочинців
В першу чергу нам потрібно зрозуміти одну річ – основним елементом для виклику негативного інтересу є інформаційний привід. Майже у всіх компаній або публічних осіб є події в біографії, за які можна звинуватити їх і спробувати “вивести на чисту воду”. Якщо подібного “компромату” немає, ніщо не заважає просто вигадати його. Здебільшого люди не перевіряють таку інформацію і вірять у негатив. Саме цим часто користуються при запуску чорного PR.
Як будуються схеми чорного PR?
Розглянемо це на прикладі так званого відео-блогера Ярослава Бондаренко, якого нещодавно суд звинуватив у порушенні прав на повагу до честі, гідності та ділової репутації однієї з жертв його “розслідування”.
Оскільки зазвичай на сумнівні публікації погоджуються лише жовті або напів-жовті видання, перший матеріал публікується на сайті, що найчастіше належить організатору медіа-атаки. В даному випадку – це особистий сайт Ярослава Бондаренко.
На власних майданчиках PR-злочинці можуть використовувати в статтях всі інструменти чорного PR: чутки, власні припущення, оціночне судження і т.п.
Головна мета цього матеріалу – стати першоджерелом, на яке надалі вже можна посилатися, коли замовляєш публікації у статусних ЗМІ.
Відомі ЗМІ працюють на медіа-злочинців безкоштовно
Якщо раніше на сторінки ТОП-ЗМІ України було важко потрапити навіть за гроші і з посиланнями на першоджерела, то сьогодні медіа-злочинці знайшли новий, а головне – безкоштовний шлях.
У багатьох онлайн-ресурсах набрав популярність розділ “Блоги”, в якому може зареєструватися будь-який громадянин, що проходить дуже поверхневу перевірку редакцією. Сам онлайн-майданчик повідомляє, що “Редакція може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі “Блоги” несуть автори текстів”.
Саме таким інструментом і скористався Ярослав Бондаренко, що зареєструвався “блогером” на таких майданчиках, як Цензор.НЕТ та OBOZREVATEL. Тепер, розповсюджуючи свої “розслідування”, він надає посилання не на власний невідомий ресурс, а прикривається назвою доволі статусних ЗМІ.
Якщо придивитися на кількість переглядів матеріалів, то стає очевидним, які з них ще додатково рекламуються, для збільшення переглядів. Для чого це робиться і хто зацікавлений у просуванні саме цих матеріалів, можна тільки здогадуватися, але головне, що видалити їх майже нереально, навіть після рішення суду.
В тій справі, за яку Бондаренко звинуватили у порушенні прав на повагу до честі, гідності та ділової репутації, суд зобов’язав його видалити тільки першоджерела. Тобто злочинні матеріали мають зникнути тільки з його особистих сайтів та сторінок, а все те, що він встиг опублікувати на Цензор.НЕТ, OBOZREVATEL і т.п. – лишається тільки на совісті редакторів даних ресурсів.
Якщо ви стали жертвою медіа-злочинців…
Основне правило – ніколи не намагайтеся домовитися з автором замовного матеріалу. Це тільки надихне його написати ще більше негативу про вас і звинуватити у спробі відкупитися.
Дотримуйтеся правового поля: у більшості випадків саме судове рішення може сприяти видаленню матеріалу, а поважаючи себе новинні ресурси уникають проблем з правоохоронними органами і можуть “позбутися бруду” за особистим зверненням до редакції.
