Курт Волкер: У Вашингтоні ламають голову, як зробити візит Зеленського до США успішним

Попри те, що колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер обіймав свою посаду з липня 2017-го до вересня 2019-го року, його і зараз можна зустріти в Києві. Минулого разу він приїздив з нагоди відкриття Американського університету.

Цього разу підставою для приїзду пана Волкера була участь як експерта в інавгураційному саміті «Кримської платформи» – новоствореному міжнародному майданчику, що ставить за мету домогтися деокупації Криму.

«Главкому» вдалося поспілкуватися з паном Волкером за його ініціативи не тільки про «Кримську платформу», а й про очікування від зустрічі президентів України та США, яку заплановано на кінець серпня, про новий поштовх, який США можуть надати Мінському процесу та роль України у відновленні довіри до Вашингтону після катастрофи в Афганістані.

«Російський наратив про Крим є фальшивим»
– Проведення «Кримської платформи» було дуже вдалим кроком президента Зеленського та українського уряду, – зазначає Волкер. – У цьому заході взяло участь 47 країн, у тому числі десять глав держав та урядів, що є добрим, хоча могло бути й більше. Але так чи інакше, це гарний старт.

Найважливішим є те, що учасники саміту були дуже чіткими у своїх виступах щодо несприйняття анексії Криму Росією.

Не існує магічної формули, щоб змусити Росію повернути Крим Україні. Водночас потрібно наголошувати на цій темі, щоб нагадати світу, що загарбання Криму Росією не було спонтанною акцією або волею народу Криму. Референдум там відбувся в умовах окупації. Тому нагадування про все це є дуже важливим.

На цій конференції я відзначив, що Росія болісно прагне створити фальшивий наратив, що Крим завжди належав Росії, що кримчани вільно зробили свій вибір стати частиною Росії. Але насправді так не було.

Будь-які твердження, що Крим – це Україна, Росія розглядає, як провокацію, вважаючи що захоплення Криму є незворотнім. Але це не так. Якби все це було правдою, то чому Росія приділяє так багато енергії порушенням прав людини, розправі над політиками, свободою слова, на депопуляцію та репопуляцію населення. Якби те, що вони кажуть про Крим, було б правдою, ми б побачили, що всі цю люди розмахують російськими прапорами (сміється). Але це теж не так. Це ілюструє, що російський наратив про Крим є фальшивим. Нам треба пам’ятати, що це була цілеспрямована російська операція із захоплення Криму у 2014 році.

Якщо мова йде, в тому числі про права людини, як ви оцінюєте відсутність на «Кримській платформі» представників ООН та ОБСЄ?

Це, справді, цікаве питання. Очевидно, що росіяни чинили чималий тиск на ОБСЄ та заявляли, що не погоджуються з тим, щоб представник цієї організації брав участь у «Кримській платформі». І, можливо, те ж саме вони робили щодо ООН. Але навіть за таких умов представник ООН мав би приїхати у Київ, тому що Крим є міжнародно визнаним як частина території України.

У багатьох в Україні викликала здивування зміна делегата від США фактично останньої миті. Спочатку очікувалося, що це буде міністр транспорту Пітер Буттіджич, натомість до Києва прибула міністр енергетики Дженніфер Ґранголм. Чому так сталося?

Так, спочатку планувалося, що в Україну поїде міністр транспорту Буттіджич. Але він та його партнер минулого тижня усиновили дитину. Тому, наскільки я знаю, він попросив залишили його вдома. І замість нього для участі в Кримській платформі було обрано іншого представника – міністра енергетики Гранголм.

Це свідчить, що адміністрація Байдена вирішила відправити на цей саміт представника у ранзі міністра, який не належить до сектору безпеки та зовнішньої політики США. І це було не розважливим рішенням. На мій погляд, було б краще, якби на Кримській платформі був представник США зі зовнішньополітичної чи безпекової сфери.

Чому?

Це важливий момент. У нас попереду саміт Байдена та Зеленського. Зрозуміло, що США хотіли б обговорити такі питання, як реформи, боротьба з корупцією, судочинство, верховенство права. Зеленському скажуть, що краща імплементація реформ у згаданих сферах кваліфікуватиме Україну як кандидата на членство в НАТО.

Зі свого боку українська сторона говоритиме про велику безпекову проблему, що Росія напала на Україну, анексувала Крим і продовжує окупацію півострова та частини території на сході України. І тому Україна потребує більше американського лідерства та американської підтримки.

Окрім цього, українська сторона буде говорити, що рішення Байдена-Меркель щодо «Північного потоку – 2» погіршує безпекову ситуацію України. І Зеленський запитає у Байдена, що можуть США зробити, аби розв’язувати безпекові проблеми України.

Я сподіваюся, що обидва лідери зможуть поговорити один з одним, почути один одного та зрозуміти один одного. І тоді, можливо, у нас буде можливість рухатися далі.

У посольстві США до оприлюднення прізвища людини, яка поїде в Київ замість міністра транспорту, пояснювали, що «новий делегат США є чиновник, який охоплює дуже важливу сферу, стратегічну для американсько-українських відносин, ключову для майбутнього України». Чи для вас особисто енергетична сфера є більш важливою ніж сфера безпеки?

Енергетика та безпека є пов’язаними. Одна з причин, чому Україна висловлює стурбованість щодо трубопроводу та газу, це важіль, який Росія отримує над Німеччиною. Це означає, що Росія нападає на Україну, водночас намагаючись не переривати постачання газу для Німеччини.

Найкраще для України було б вийти із ситуації залежності. Україна має природні ресурси, нафту, газ, відновлювальні джерела енергії, аби стати експортером енергоресурсів і бути енергонезалежною. Але щоб досягти цього, вона потребує допомоги. Для українського уряду великою метою могла стати розробка графіку досягнення енергонезалежності упродовж п’яти чи більше років. І при цьому було б заручитися підтримкою США та Німеччини для досягнення цієї мети. Це був би чудовий результат.

«Німеччина була ображена самою ідеєю запровадження санкцій проти неї»
Цікаво почути вашу думку щодо причин «неправильного розрахунку» Байдена у його домовленості з Меркель про добудову «Північного потоку – 2», який становить загрозу безпеці України. Це було його власне рішення чи йому неправильно порадили радники?

Думаю, це було його рішення. США не хотіли вводити санкцій проти Німеччини. Я розмовляв з німецьким колегою сьогодні (інтерв’ю записувалось 24 серпня – «Главком») і він сказав, що Німеччина була ображена самою ідеєю запровадження санкцій проти неї, що США це можуть навіть розглядати.

І питання лежить у тому аспекті, що зараз можна зробити, аби допомогти Україні щодо безпекових наслідків введення в дію цього газогону.

На полях «Кримської платформи» відбулася ціла дискусія довкола «Північного потоку – 2». Під час тристоронньої зустрічі міністрів енергетики США, Німеччини та України представник США звернула увагу, що видобутий у Росії природний газ – «брудний». З точки зору захисту довкілля та через корупцію, шантаж і маніпуляції. І це може стати новим аргументом для запровадження санкцій Сполученими Штатами. Що ви думаєте про це?

Це цікаво дослідити: якщо газ – брудний, то як він таким стає? (сміється) Але залишимо це в стороні. Важливо для Німеччини, США, а також України, працювати над розвитком відновлювальних джерел енергії, зменшення залежності від викопного палива. Але до цього буде існувати потреба у нафті та газі. Україна має бути у ситуації збільшення своєї енергетичної незалежності вже сьогодні, а не чекати на відновлювальні джерела.

Попередня новина

Шахтар пройшов до групового етапу Ліги чемпіонів

Наступна новина

Зеленський призначив екс-посла в Нідерландах представником України при ЄС

Most Popular