Ступені рішучості. Чому Ізраїль досі не завдав удару у відповідь по Ірану та до чого тут Україна

Зволікання Ізраїлю має вагомі причини. Їх з’ясовує Gazeta.ua і розповідає як це впливає на наше протистояння з Росією.

Атака дронів

За даними Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), Іраном було випущено близько 300 повітряних цілей, з-поміж яких 120 балістичних ракет, 30 крилатих ракет і 170 безпілотників. Прем’єр Беньямін Нетаньяху у зверненні до нації заявив, що 99% повітряних цілей було збито. Раніше прем’єр запевняв, що ППО до анонсованої атаки готове.
Іран пояснив свої дії як відповідь на ізраїльський обстріл свого консульства у Сирії (Дамаск) 2 квітня 2024 року, коли загинули кілька іранських військових високопосадовців.
Представництво Ірану в Організації Об’єднаних Націй (ООН) заявило: “Якщо ізраїльський режим здійснить ще одну помилку, відповідь буде набагато суворішою”.

“Не поспішайте!”

Президент США Джо Байден закликав Ізраїль не завдавати удару у відповідь, натомість пообіцяв “залізну підтримку”. Таким чином Байден хоче запобігти широкому конфлікту на Близькому Сході, – пояснив координатор Ради нацбезпеки США Джон Кірбі.
Американці діяли швидко – у понеділок, 15 квітня, пізно увечері у Конгресі США затвердили низку жорстких санкцій, спрямованих на переривання ланцюжків постачання Ірану комплектуючих, сировини та боєприпасів.

У Тегерана двоїться в очах

Іран у відповідь викликав “на килим” послів Великобританії, Франції та Німеччини в МЗС країни в Тегерані. Воєнні дії проти баз Ізраїлю, які є законною ціллю, відповідають статті 51 Статуту ООН, – пояснив їм директор з питань Західної Європи у МЗС Ірану. Він також звинуватив країни Заходу у подвійних стандартах, коли вони виступили проти заяви Радбезу ООН із засудженням удару по консульству у Сирії (російська пропозиція).
Справді, Росія стала на бік Ірану. Представник країни-агресора назвав реакцію світу на обстріл Ізраїлю “кричущою” і нагадав, що ніхто не засуджував удар по консульству у Дамаску.

Досвід України

Постійний представник Ізраїлю в ООН Гілард Ердан на засіданні Радбезу закликав присутніх пригадати слова президента Володимира Зеленського про те, що звуки ударних БПЛА як інструмента терору є однаковими як в небі над Україною і Європою, так і над Близьким Сходом. “Дослухайтесь і прокиньтесь!” – завершив він свій виступ.
Надавши Ізраїлю захист, союзники продемонстрували, що єднання не лише можливе, але й ефективне, – заявив сам Володимир Зеленський за підсумками засідання Ставки. Інтенсивність російських атак потребує більшого єднання і заради України, – вважає він.

У вівторок, 16 квітня, The Wall Street Journal у опублікував статтю, де стверджується, що українці місяцями просять союзників про посилення захисту від російських атак, але на офіційному рівні висловити такі думки бояться, щоб не здатися невдячними. З іншого боку, пишуть автори видання з посиланням на колишнього посла США в Україні Джона Гербста, це є проявом обережної політики Джо Байдена, який зважає на погрози Путіна застосувати ядерну зброю.

Агресор+агресор

Натомість Росія готова надати Ірану засоби ППО та винищувачі, – повідомляє The Washington Post. Російські технології здатні суттєво покращити можливості Ірану збивати літаки та ракети, говориться у статті з посиланням на джерело в американській розвідці на Близькому Сході. Опосередкованим підтвердженням цього є оприлюднені у мережі документи про комерційну поїздку іранської делегації на збройні заводи Росії, а також плани заступника голови МЗС Ірану 18-20 квітня відвідати Москву. Вочевидь, там і може бути узгоджена подальша стратегія Ірану. А це означає, що Москва має вплив на Тегеран. Отже, нехтувати агресією РФ щодо України Сполучені Штати не можуть, навіть якби захотіли, бо у такому разі Росії буде розв’язано руки у Європі.

Засвоєні уроки

Через ірано-ізраїльський конфлікт Україна опинилася у деяких нових обставинах.
Перша: конгресмени активізували розгляд законопроєктів про допомогу (“додатковий бюджет”), але – 16 квітня стало відомо, що кошти для Ізраїлю, України та Тайваню обговорюватимуться в окремих поданнях. Тобто, проєкти розділили.

Друга: США перефокусували основну увагу на Близький Схід щоби не допустити розростання конфлікту. За підсумками екстреного засідання Радбезу, Генеральний секретар ООН Антоніу Гуттереш заявив, що світ не може дозволити собі воювати: “Життєво важливо уникати будь-яких дій, які можуть призвести до великої військової конфронтації на кількох фронтах Близького Сходу”.

Звідси випливає третя обставина: держави-лідери спробують стримати Іран, щоб не повторилася історія, схожа на широкомасштабну війну РФ проти України. Зокрема, G-7 рішуче засудила атаку Ірану на Ізраїль і пообіцяла докладати зусиль для стабілізації ситуації. Єрусалим від “Великої сімки” дістав ще й обіцянку протидіяти будь-якій ескалації з боку Тегерану.
Отже, у підсумку йдеться про уроки, засвоєні в Україні. Якщо вдасться обмежити і стримати Іран так, як задумали США та союзники, це завдасть болючого удару по Росії. Відтак позначиться і на полі бою у нас. Тоді допомога Заходу нам буде використана не для стримування, а для контрнаступу.

Відповідь у відповідь

Але треба стримувати й Ізраїль, котрий не подарує Іранові такого удару. Наступальних та збройних можливостей вистачить на два Ірани, зауважив головний редактор ізраїльського порталу “Деталі” Еміль Шлеймович: “У нас міжнародний оборонний союз. До того ж, нинішня війна, як не дивно це прозвучить, згуртувала арабський світ і покращила відносини між арабами та Ізраїлем”.
Тому відповідь Ізраїлю, без жодних сумнівів, буде, переконаний кандидат політичних наук Олексій Буряченко.
Інша справа, коли і яка саме. “Ми відповімо Ірану, але треба вчинити мудро, а не діяти на емоціях. Їх треба ввести у стан стресу так само, як вони змусили нас відчути стрес”, – заявив Беньямін Нетаньяху.
Обережність США говорить про узгодженість такої відповіді між країнами-союзниками, – вважає Олексій Буряченко, а не про слабкість позицій Заходу, як пишуть деякі ЗМІ. Тому, на його думку, ця відповідь буде комплексною, не лише по Ізраїлю, але й по його проксі-державах та структурах (опосередковано це вже почалося у вигляді санкцій США).

“Чорний лебідь” для Росії

І така відповідь є болючою, про що свідчить реакція РФ. Зокрема, речниця МЗС країни-агресора Захарова виправдала удар Ірану по Ізраїлю.
“Маски зриваються, видно зв’язки Росії з Іраном та Північною Кореєю. Думаю, РФ мала вплив на ухвалу Іраном рішення атакувати Ізраїль. Іншим державам дотримуватися двоїстої позиції дедалі складніше. Тому, якщо Росія таким чином хотіла змістити геополітичний фокус і зірвати ініціативи по допомозі Україні, а також саміт миру, то отримала рівно протилежний ефект, – розповів Олексій Буряченко. – Вже нині дедалі чіткіше вимальовується так звана “вісь зла”. Атакою на Ізраїль Іран ще більше зв’язав себе з РФ. Відповідно, навіть у свідомості американців, європейців, британців ці дві терористичні режими будуть зв’язані. От і вийшов “чорний лебідь” для Росії”.

Куди і що полетить

США висловились проти бомбардування Ірану, – нагадав провідний спеціаліст Інституту історії НАН України Андрій Мартинов, адже вони розуміють, що Росія зацікавлена в ескалації конфлікту. Зокрема, це стимулюватиме зростання цін на нафту та збільшить надходження до російського бюджету, Тому, на думку експерта, відповідь Ізраїлю буде непрямою.

“Наприклад, завдати шкоди інтересам Ірану у регіоні підтримкою курдів, белуджів і навіть азербайджанців, які складають до чверті населення Ірану. Утім, не можна виключати і класичної відповіді у вигляді обстрілів позицій “Хезболли” в Сирії або у Лівані. Взагалі. Війна на півночі Ізраїлю з “Хезболлою” стає дедалі більш імовірною, але тоді, коли ЦАХАЛ остаточно зачистить останній рубіж “ХАМАСу” у секторі Газа та у місті Рафах на кордоні з Єгиптом”, – вважає він.
Найвірогідніше, цілей буде декілька, – наголосив політичний експерт Євген Савісько. На його думку, це об’єкти іранської ядерної програми, ППО, ракетні бази, штаби Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) та “Хезболли”.

Відгомін у Києві

Київ пильно стежить за розвитком ситуації на Близькому Сході. Президент Володимир Зеленський стисло характеризує її у своїх зверненнях. Якщо ЦАХАЛ завдасть удару по Ірану, для України це буде однозначний позитив, – переконаний Євген Савісько, бо результати відплати обмежать у діях не лише Іран, але й Росію.
Утім, це дві різні війни: наша та на Близькому Сході, нагадав Олексій Буряченко, тому порівнювати дії Заходу в обох випадках не завжди доречно. Зокрема, навколо України розташовані держави-члени НАТО. “Це ускладнює ухвалу швидких, тим паче, військових рішень, – пояснив він. – Чи готові НАТО та його члени до прямої військової ескалації з РФ, яка, мало того, що є ядерною державою, але ще й чинним членом Радбезу ООН, велике питання. Скажімо так: ризиків масштабної дестабілізації набагато більше у кейсі нашої війни, ніж у кейсі допомоги Ізраїлю по відбиттю ракетних та БПЛА-загроз”.
Водночас, вважає експерт, українські претензії до колективного Заходу є абсолютно обґрунтованими і справедливим, бо “західні партнери показали – вони можуть бути рішучішими”.