Ляпас кунг-фу. Чому Шольц поїхав говорити про Україну до Китаю

Канцлер ФРН мав обговорювати у Пекіні економіку та українське питання змінило хід і тональність перемовин. У подробицях розбиралася Gazeta.ua.

Спочатку – гроші

Формально у Піднебесній канцлер ФРН акцентував на економічних питаннях. Для цього підстави більш, ніж вагомі: на китайському ринку представлені німецькі гіганти Volkswagen та BASF. Дві третини членів Німецької торгової палати у Китаї у ході опитування скаржилися на нерівну конкуренцію. У Євросоюзу також є питання до Китаю, зокрема, у сфері “зеленої” енергетики: китайські енергокомпанії отримують щедрі субсидії від держави, тому європейські програють їм по собівартості. Натомість Єврокомісія нещодавно розпочала розслідування держсубсидій Китаю компаніям з виробництва євротурбін, на що Китай зреагував гостро, назвав розслідування “згубним сигналом”.
Тому Шольца супроводжували німецькі бізнесмени, а його розмову з прем’єром Китаю Лі Цянем легкою не назвеш. Перед цією зустріччю канцлер побував у великому центрі автомобільної промисловості Чунцін, де переконався у потужностях китайського автопрому. А також – у Шанхаї.

Домовились домовлятися

Можливо, те, що побачив Олаф Шольц, додало яскравості словам Лі Цяна: “Китай готовий працювати з Німеччиною та Європою, щоб дотримуватися чесної конкуренції та відкритого співробітництва. Є сподівання, що ЄС дотримуватиметься принципу маркетизації та справедливості і розумно використовуватиме заходи із захисту торгівлі”.
Але для Німеччини ситуація виглядає так: Цян спростовує будь-які утиски вільної конкуренції на китайському ринку для німецьких компаній, однак скаржиться на європейські обмеження. По цих обмеженнях ми готові співпрацювати, – заявив Шольц.
Утім, конкретних обіцянок, наприклад, з ослаблення обмежень німецького високотехнологічного експорту до Китаю Берлін не озвучив.
За інформацією офіційної китайської агенції Сіньхуа, Олаф Шольц виступив проти “розриву зв’язків” і торгового протекціонізму. Але висловив Цяну стурбованість односторонніми економічними рішеннями Китаю, що створюють “великі структурні складнощі для компаній у Німеччині та Європі”, – пише Financial Times.
Отже, домовилися домовлятися по економічних питаннях, хоча у Китаю буде скоро нагода обговорити їх безпосередньо з ЄС під час візиту Сі до Франції.

До конференції готовий

Але то була розминка перед політичними перемовинами з головою КНР Сі Цзіньпінем, які видалися складнішими, ніж розмова з Лі Цянем.
По-перше, Сі повторив свої тези про багатополярний світ та наголосив на визначальній ролі у цьому Китаю та Німеччини як другої та третьої економік світу, тому відносини між цими країнами виходять за межі двосторонніх. По-друге, пропозицій, як це втілити двом країнам на практиці, окрім взаємно вигідного зміцнення зв’язків, не висловив. Натомість окреслив думку по арабо-ізраїльському конфлікту: дводержавне рішення. Тобто, надати офіційний статус держави Палестинській автономії.
Тому результат спроби Шольца торкнутися ситуації в Україні був передбачуваним. Китай, як висловився Цзіньпін, виступає за проведення мирної конференції, “котра буде визнана і Росією, і Україною та забезпечить рівноправну участь усіх сторін у безпристрасному обговоренні всіх планів мирного врегулювання”.

Вага китайського слова

Ось як відгукнувся про цю розмову сам канцлер ФРН. “Слово Китаю має вагу у Росії. Тому я попросив Сі вплинути на Росію, щоб Путін, нарешті, припинив свою безумну кампанію, вивів свої війська та завершив цю жахливу війну”, – написав Шольц у соцмережі Х.
Президент України Володимир Зеленський високо оцінив зусилля німецького канцлера, бо “Китай справді може допомогти відновити справедливий мир для України, стабільність у міжнародних відносинах”. Окремо він наголосив на важливості підтримки Китаєм мирної конференції у Швейцарії. Та, судячи з усього, Сі не братиме участі у Швейцарському саміті, на якому Росії не буде. Тож про що домовилися Шольц та Сі?

Слабка позиція Шольца

Китайський лідер натякав на участь РФ у врегулюванні конфлікту в Україні та на стримуванні збройної та фінансової підтримки (“не підливати олії в багаття”).
“Сі не запропонував жодних нових зобов’язань по Україні”, пише Politiko, тому “Шольц дістав ляпаса від китайського лідера через поворот Європи до торгового протекціонізму”.
Це можна пояснити слабкою позицією Шольца під час розмови. З одного боку він був обмежений рамками, у яких був заявлений візит: бізнесовою тематикою. З іншого, – німецькі політики критикують вкрай обережну позицію канцлера (на межі саботажу) щодо збройної допомоги Україні. Це спонукає канцлера до більш жорстких висловлювань і заяв по Україні. Китай мав реагувати – і зреагував. Наприклад, Сі навідріз відмовився йти на будь-які поступки як у питанні експансії китайських енергокомпаній на євроринок, так і щодо обмеження експорту товарів подвійного призначення до Росії, котре, за словами Шольца, також обговорювалося.

Політика через економіку

Але загалом схему Олафа Шольца “політика через економіку” китайський лідер сприйняв привітно, якщо судити за його акцентами на торгівлі. Але – не більше. Конкретизувати свою позицію по Україні Пекін не поспішає.
Йому невигідно, щоб Росія програла цю війну, оскільки поразка ослабить її але Китай не хоче і перемоги РФ, бо у такому разі вона стане занадто сильною, – вважає аналітик Ради зовнішньої політики “Українська призма” Єгор Валяренко.
“Пролунали натяки, що Китай хоче заморозки війни в Україні, бо затягування негативно позначається, зокрема, на китайській економіці… Можливий варіант, що представники Китаю погодяться приїхати на саміт у Швейцарії, але тільки для обговорення умов участі Росії у мирному процесі. Але треба розуміти, що для Китаю це питання не першочергове”, – вважає Валяренко.

Демарш через Путіна

Тому в українських політичних колах абстрактності мирних планів Китаю не дивуються, але обговорюють демарш із саміту миру. Народний депутат і голова комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентської асамблеї з Китаєм Олександр Мережко нагадав, що Китай досі не ратифікував підписану 11 років угоду про дружбу та співробітництво з Україною, ратифіковану Верховною Радою 10 років тому. А також не визначився, чи він за повне беззастережне відновлення територіальної цілісності України, у тому числі, через припинення російської агресії та вивід військ РФ з нашої території.
“Наполягання Китаю на участі Росії в Глобальному саміті миру – це що, пошук приводу, щоб не взяти участі у цьому саміті?” ставить риторичне запитання депутат.

Чи є то план, чи є відсутність

У наявності у Китаю хитрого плану чи бодай просто якогось плану по Україні сумнівається експерт Аналітичного центру “Об’єднана Україна” Дмитро Левусь. На його думку, є конкретна пропозиція – українська формула миру. До неї кожна країна може подавати свої поправки або знайти інших представників РФ на саміт у Швейцарії, окрім Путіна. Натомість у заяві китайської сторони за підсумками візиту канцлера Німеччини експерт побачив “відображення забаганок на кшталт “давайте заморозимо, а далі буде як буде”.

У перекладі на французьку

Але з поверненням Олафа Шольца до Німеччини його китайська історія не завершиться, бо канцлер напевне привіз із Пекіна китайські пропозиції по Україні, – вважає політичний аналітик Євген Савісько. Але, зазначає він, ці пропозиції пов’язані з ситуацією в Євросоюзі та відносинами із США. Отже, Китай намагається грати комплексно і відразу на всіх можливих геополітичних “дошках”, проте, якщо йдеться про ЄС, то “чужими руками”. У даному разі – німецькими. “Китайський бізнес усе більше скуповує акції потужних європейських товаровиробників, тому цей уплив не є помітним широкому загалу. Шольц спробував акцентувати увагу на ньому. Тому очікуємо реакції в ЄС і наслідків. Зокрема, підсумки поїздки німецького канцлера та висновки Сі зі спілкування з ним позначаться на переговорах китайського лідера з французьким президентом у Парижі”, – наголосив експерт.