Чому сьогодні не можна розлучатися: головні заборони дня
19 квітня – день пам’яті преподобного Іоанна Печерника.
Він жив у VIII столітті в Іудеї.
У молодості Іоанн вирішив залишити мирське життя і відправився в Лавру преподобного Харитона. Ця лавра розташовувалася недалеко від Вифлеєма, біля Мертвого моря і називалася Старою (древньою) або Суккійською Лаврою. Іоанн оселився в ній і все життя присвятив служінню Богові. Його висвятили в сан пресвітера і прозвали Ветхопечерником. У монастирі Іоанн і помер – “добре здійснивши всяку чесноту”.
Прикмети
тепло цього дня – кінець травня буде холодним, а якщо холодно – то теплим;
береза вже розпустилася, а вільха тільки почала – літо буде спекотним;
похмурий і дощовий день видався – червень буде сонячний і сухий.
Якщо захід сонця має золотистий колір – найближчі дні будуть теплими.
Що можна робити
У святого Іоанна просять захисту від злодіїв, а також про швидкий пошук вкрадених речей.
Цей день сприятливий для початку нових справ, зокрема й фінансових, і вдалий для поїздок. Вважається, що в день пам’яті святого потрібно обов’язково допомогти бездомним – тваринам і людям. Вважається, що будь-яка подібна допомога притягне в дім благополуччя, але якщо відмовити в ній, то це спричинить фінансові труднощі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що не можна робити у Великодній тиждень: головні традиції та заборони на кожний день
Що не можна робити
Не починайте сварки, скандали. Не можна лаятися, лихословити, відмовляти в допомозі, особливо бездомним людям і тваринам.
Триває Великий піст 2024 – тим, хто поститься, заборонено протягом посту вживати скоромні продукти, а в цей день належить сухоїдіння.
Народні прикмети не велять думати про погане – думки мають сильну енергетику і можуть матеріалізуватися.
Також заборонено давати в борг гроші і в цей день краще не розлучатися – інакше ще три роки не одружишся.
Цього року православні в Україні святкуватимуть Великдень 5 травня. Перехід ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар жодним чином не вплинув на святкування Великодня. Адже православні християни вираховують дату Світлого Христового Воскресіння іншим способом, аніж католики.
Насамперед у це велике світле свято віряни йдуть до церкви на всеношну службу, де освячують паски, фарбовані яйця (крашанки, писанки), м’ясо та інші частування, які потім стоятимуть на святковому столі.
На Великдень заведено вітати одне одного фразою “Христос Воскрес!”, на яку відповідають “Воістину Воскрес!”. Вся родина збирається за святковим столом і обов’язково “міряється силою” шляхом розбивання крашанок. Той, чия крашанка розіб’є всі інші, вважається найсильнішим. Крім варених яєць, на святковому столі обов’язково стоїть холодець, домашні ковбаси, гусак, сало, пироги з різними начинками, а також паска – солодка випічка з родзинками.
