Ріхлик, бріхташка та люфт – які слова треба знати тим, хто збирається у Карпати

Мова жителів Карпат істотно відрізняється від української літературної. Має багато діалектизмів. Українці з інших регіонів погано розуміють їх.

Незвичність мови Карпатського регіону яскраво засвідчують окремі слова. Наприклад, карпатське слово “афини”, яке походить від румунського і означає “чорниці”, абсолютно невідоме в інших регіонах України. Навіть на Поліссі – чорничному краї.

Малозрозумілі багатьом місцеві слова “чічка” – квітка, “бесаги” – подвійна торба-мішок, “бріхташка” – гаманець, “защик” – укол, “кебета” – мізги, “клявза” – лісосплавна гатка, “люфт” – повітря, “олуфко” – олівець, “папіндека” – картон, “плай” – лісова стежка в горах, “ріхлик” – поїзд.

У короткому словнику гуцульських говірок, складеному 1997-го, наводиться близько 7 тис. діалектних слів. Пропонуємо ознайомитися із словами, які опублікував 2013 року Дмитро Савчук. Зібрав їх у Косівському районі Івано-Франківської області.

Аршиця – важкодоступна вершина гори.

Бай – бенкет.

Бамбетлі – диван.

Борше – скоріше, швидше.

Боярок – пояс.

Ветуля – коза, що не мала козенят.

Виходок – туалет, вбиральня.

Волосань – очерет.

Гайналі – жителі Карпат.

Гамати – їсти.

Гандабурка – картопля.

Година – затяжні дощі.

Гофа – двір, подвір’я.

Гоц – водоспад.

Ґеґя – тато.

Ґуст – смак, апетит.

Дека – 100 г.

Днински – щоденно.

Дрива – дрова.

Єк дужі? – як здоров’я – привітання.

Жарівка – електрична лампочка.

Желізко – праска.

Жичіти – позичати.

Завлєги – пізно вночі.

Затяготіти – завагітніти.

Збавлений – зіпсований.

Калабач – вибоїна на дорозі.

Камізелька – жилетка, безрукавка міського типу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Габелок, нюхтики, страпезяки – які слова допоможуть освоїти волинську говірку

Кимак – палиця, комачка, поліно.

Клевець – молоток.

Ковбель, ковблик – риба.

Коц – вовняна ковдра, укривало.

Кочело – колесо.

Лєрва – жінка легкої поведінки.

Лижби – ковзани.

Ліжник – шерстяна ковдра.

Лопта – м’яч.

Маковиця – вершина гори.

Маринарка – піджак.

Монька – молоко.

Несогірший – непоганий, можливий.

Обора – садиба.

Падура – ліс.

Пазюньки – червона та біла смородина.

Паленка, палинка – самогонка.

Пижик – маршрутне таксі.

Підбивати – готувати їжу.

Погарчик – рюмка.

Половінь – вогонь.

Пструг – форель.

Рагуль – невихований, недалекий і позбавлений смаку чоловік.

Ружі – троянди.

Свіже молоко – кисле молоко.

Сервус! – Здоров! Вітаю!

Склєнка – пляшка.

Слава Іссу, слава Ісусу Христу – вітання мешканців Карпат.

Солодке молоко – свіже молоко.

Стариня – батьки.

Студений – холодний, замерзлий.

Тано – дешево.

Трускавки – полуниці.

Фацирити – красти.

Хавка – рот, який забагато говорить.

Цьонька – свиня.

Челядина, чєлідина, чилідина, чілідина – жінка.

Чєда – діти.

Шпас – жарт.