Війни, гроші, інтереси Сі. Чи вдалася розмова з китайським лідером у Парижі

Сі Цзіньпін у столиці Франції виголосив низку важливих заяв, які можуть означати суттєві зміни для України. Gazeta.ua зібрала подробиці візиту та дізналася експертну думку про ці перемовини.

Макрон покликав підмогу

Велике європейське турне Сі Цзіньпін розпочав із Парижа. І там сталася несподіванка. Президент Франції Емманюель Макрон на зустріч покликав президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн. А вона підняла тему України.
Що заявила президентка Єврокомісії на зустрічі з лідером Китаю:
для ЄС важливо зберегти добрі відносини з Китаєм,
від цього залежить більш ефективне вирішення проблем клімату, кризи в Україні та інших глобальних проблем.

Звісно, ці заяви вплинули й на те, що говорив Макрон.
Що сказав президент Франції:
Євросоюз не вітає розрив зв’язків з Китаєм,
виступає за розвиток інвестування та економічне співробітництво.

Китайська відповідь

Заяви Сі Цзіньпіна свідчать про перехід від суто економічної риторики у зовнішньополітичних відносинах (що було яскраво продемонстровано під час візиту до Китаю канцлера Німеччини Олафа Шольца) до геополітики. Об’єднує їх одне – підкреслене прагнення, принаймні, на словах, до миру без конкретизації позиції Пекіна.
Як це виглядає у виконанні Сі?
1. Арабо-ізраїльський конфлікт. Китай готовий разом з Євросоюзом широко підтримати якнайшвидше проведення, “авторитетної та ефективної” мирної конференції, щоб розробити конкретні графік та “дорожню карту” реалізації дводержавого рішення.
2. Україна. Світ увійшов у період “турбулентності та змін”, Китай не є стороною даної кризи та не причетний до її виникнення. Але він разом з ЄС прагне швидкого припинення вогню, встановлення миру у Європі та підтримує політичне врегулювання кризи. Задля цього готовий контактувати з усіма задіяними суб’єктами. До слова. Для вірності він продублював ці тези у листі-статті для французького ЗМІ.
Навіть на перший погляд помітно, що по сектору Гази є реальний план, по Україні – звичні загальні фрази.

“Ми покладаємося на Китай”

І це дивує, адже Урсула фон дер Ляєн та Емманюель Макрон переконували Сі зробити саме конкретні дії для миру в нашій країні. “Необхідно докладати більше зусиль задля скорочення постачання до Росії товарів подвійного призначення, щоб вони не потрапили на поле бою”, – наголосила президентка Єврокомісії. За її словами, Сі відіграє важливу роль “у деескалації безвідповідальних ядерних загроз Росії”. Цю діяльність йому запропоновано продовжити.

“Ми покладаємося на вплив Китаю на Росію, щоб він використав його задля припинення війни проти України”, – додала фон дер Ляєн.
Судячи з загальних фраз, контакти з учасниками цього конфлікту – максимум, що може пообіцяти Сі. В українському питанні, на відміну від сектору Гази, позиція невтручання виявилася для очільника КНР ціннішою.
Але варто найближчим часом очікувати китайських мирних ініціатив, бо Сі вже закликав спільно з ЄС протидіяти ескалації ситуації в Україні. З одного боку, алгоритми буде апробовано Пекіном на арабо-ізраїльському конфлікті. З іншого, для Сі надзвичайно важливо зберегти промислові ланцюжки, на чому він настільки наголошував під час перемовин у Парижі, що це вже стало нагадувати риторику під час візиту Олафа Шольца до КНР.

Правильне сприйняття

Олаф Шольц, можна сказати, був незримо присутній на цих перемовинах, адже напередодні візиту китайського лідера він вечеряв з Емманюелем Макроном. Вочевидь обговорювали майбутні переговори з Сі. У результаті президент Франції, за даними західних ЗМІ, зайняв жорстку позицію по розслідуванню ЄС щодо китайських виробників продукції для енергетики.

Основну мету свого турне Сі Цзіньпін не приховував – сформувати “правильне” сприйняття Китаю у ЄС. У рамках цього він спростував тезу США про наявність “надлишкових потужностей”. Взагалі помітно впевненіше китайський гість відчував себе, коли мова йшла про економіку.
“Відносини ЄС та Китаю мають блискучі перспективи”,- наголосив він.

Багатоповерхова пагода

Якщо Сі Цзіньпін намагався переконати ЄС, що він “милий панда”, то навряд чи йому це вдалося.

Але про справжні цілі цього візиту ми дізнаємося згодом, оскільки турне готувалося давно і є “багатоповерховим”, розповів Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко. Але попередні висновки зробити все ж можна. На його думку, Макрон посилив свої позиції як лідер ЄС, особливо після залучення президентки Єврокомісії до перемовин. “Це був елемент легітимації домовленостей, в якості якого й виступила Урсула фон дер Ляєн. І якщо Китай так активно виходить на активну політичну комунікацію, це говорить, що є кінцеві домовленості з країнами Середньої Азії та Близького Сходу. Майбутня угода, якої, можливо, буде досягнуто, передбачає надання Китаю ширшого доступу до європейських ринків збуту. У свою чергу, Європі потрібні дешеві технологічні товари з Китаю, напівфабрикати, які можна використати на заміну сировинному ресурсу з РФ.
“Звісно, сторонам не цікаво продовження війни Росії з Україною, тому піде тиск на Сі, щоб Китай вплинув на росіян для більшої, скажемо так, договороздатності останніх. Навіть більше – ця війна не потрібна і Китаю, якщо він перебуватиме у фінішній стадії втілення свого проєкту “Шовкового шляху” до ЄС (“Один пояс – один шлях”). КНР тактично використала російську сировинну базу для розгону власної промисловості, але стратегічно Пекіну вигідні стосунки з ЄС та з Україною як зі своєрідними воротами до Євросоюзу”, – переконаний Олексій Буряченко.