Кремль узявся за переслідування українців у Чехії

27 травня 1922 року радянський уряд звернувся до Чехословаччини з вимогою заборонити діяльність українських “петлюрівських” організацій. У разі відмови погрожував репресувати чехів на радянських територіях.

Потужний громадський і культурний рух української еміграції в Чехословаччині виник за президентства Томаша Масарика. Українці потрапляли до країни за часів революції й після поразки визвольних змагань. Визначним центром для них стала Прага. Там організували Український громадський комітет, що надавав допомогу емігрантам і біженцям, проводив для них наукові й культурні заходи.

Завдяки зусиллям комітету вдалося відкрити Український педагогічний інститут ім. Михайла Драгоманова в Празі й Українську господарську академію в Подєбрадах. 23 вересня 1921-го світ побачила газета “Громадський вісник”. Окрім повідомлень про допомогу й підтримку новим українським емігрантам, там публікували інформацію про Україну та її становище під більшовиками. Ця інформація виходила далеко за межі Чехословаччини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Почали видавати український тижневик у Празі

Серед емігрантів у Чехословаччині були й видатні українські політики, а також військові – бійці армії УНР, УГА й патріотична молодь. Часто об’єднувалися в радикальні організації.

Навесні 1920 року в Чехословаччину перебрався полковник армії УНР і командир Січових Стрільців Євген Коновалець. У погодженні із Симоном Петлюрою намагався організувати збройне підпілля на окупованих більшовиками українських територіях і військове формування з інтернованих бійців УГА й українських полонених для продовження боротьби за звільнення України. У серпні 1920-го за його участі в Празі створили Українську військову організацію – УВО.

Усе це непокоїло радянську владу. Чехословацьку сторону повідомили, що в разі відмови від переслідувань українців радянський уряд заарештує чехословацьких громадян у СРСР і триматиме як заручників. Але далі погроз не пішли.