У Львові на Вулецьких пагорбах, тепер це парк Студентів, 4 липня 1941 року німці розстріляли 23 польських професорів. З ними вбили 18 їхніх родичів.
Німці увійшли до Львова 30 червня 1941-го. За два дні до окупованого міста прибули 230 членів айнзацгрупи під командуванням бригаденфюрера Ебергарда Шенґарта. Дістали завдання “очистити місто від особливо небезпечних елементів місцевої професури”. На той час більш ніж половина викладацького й професорського складу були поляками, решта українці та євреї.
Першим заарештували професора геометрії і колишнього ректора Львівської політехніки Казімєжа Бартля, експрем’єр-міністра Польщі. Гестапо схопило письменника Тадеуша Бой-Желенського, професора Романа Ренцького з Львівського медичного інституту, професора кримінальної медицини Володимира Серадзького, професора акушерства й гінекології Адама Соловія разом з 19-річним онуком.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Востаннє пролунало “Танго смерті” рідкісні світлини з Янівського концтабору
Арештованих вчених привозили й розміщували в корпусі львівської Політехніки на вулиці Абрагамовичів, тепер вулиця Бой-Желенського. З цієї групи вижив тільки один професор медицини, педіатр Юзеф Стефан Гроєр. Його батько був німцем.
На світанку 4 липня заарештованих вивели на узгір’я Вулецьких пагорбів. Групами по четверо підводили до ями й розстрілювати. Територію пагорбів зразу ж прибрали.
Після поразки під Сталінградом нацисти вирішили приховати скоєні ними злочини. Створили підрозділ євреїв під назвою Sonderkommando 1005, який викопував братські могили й спалював тіла вбитих. 8 жовтня 1943 року вони знайшли трупи на Вулецьких пагорбах і спалили разом з іншими загиблими.
Після звільнення Львівщини від гітлерівської окупації історики встановили імена й посади розстріляних учених, описали їхню наукову діяльність.
У пам’ять про ці події 2011-го на місці страти спорудили меморіальний комплекс “Пам’ятник убитим львівським професорам”.
1 травня 1943 року німецькі нацисти скоїли масове вбивство 9 тис. євреїв з гетто міста Броди на Львівщині. Багатьох євреїв спалили живцем, інші були розстріляні на вулиці чи в лісі поблизу містечка.
Під час хаосу багатьом євреям вдалося втекти. Згодом вони приєдналися до групи єврейських партизанів на чолі з Вайлером та пережили війну. З 10 тис. єврейського населення Бродів вижили 88 осіб.
