20 плакатів представлені на виставці “Шевченко: 4.5.0” у столичному Національному музеї Тараса Шевченка. Сучасні ілюстратори зображують Кобзаря в контексті російсько-української війни.
У будь-які кризові моменти українці звертаються до Тараса Шевченка перечитують, цитують, малюють. Після 24 лютого знову став образом першої необхідності, вшивається в нинішню реальність війни, каже співкураторка проєкту Інна Мочарник, 36 років. В експозиції немає пафосних або заїжджених образів. Узяли по одному малюнку від автора.
Олег Грищенко уявив, як книжка “Кобзар” прикриває українців від ворожих обстрілів. Водночас це й культурна стіна, що захищає нас у цивілізаційній війні з Росією. Прагне не тільки вбити нас фізично, а й знищити наші незалежність, ідентичність, мову й культуру все те, що відбирала століттями.
Максим Паленко зобразив вагітну шевченківську Катерину на тлі вибуху. Створив плакат у день народження поета 9 березня, коли відбулося бомбардування російською армією пологового будинку в Маріуполі. Це образ усіх матерів України, які постраждали від агресора.
Ірина Ільїнська показала захист пам’ятника Тарасові Шевченку в Харкові. У березні споруду почали укріплювати обкладати мішками з піском, щоб уберегти від обстрілів. Це один із символів міста. Зберегти Тараса означає зберегти Харків. Плакат мене зачепив, бо нагадав, що ми з колегами робили 24 лютого. Увесь день дбайливо загортали, складали й ховали речі Шевченка, щоб зберегти.
“4.5.0” на військовому сленгу “все спокійно”. У нашій інтерпретації означає, що Шевченко на сторожі, тому все добре.
“Шевченко: 4.5.0” перша виставка музею Шевченка після повномасштабного вторгнення Росії. Триватиме до 31 липня.
“Газету по-українськи” можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”
