Горілка PRIME багато років залишається одним із помітних українських алкогольних брендів. Але за знайомою покупцям назвою стоїть значно більша історія – група «Олімп», низка юридичних осіб, торговельні марки, виробничі підприємства, дистриб’ютори та люди, які десятиліттями впливали на цей бізнес.
Одне з головних прізвищ у цій історії – Павло Климець.
Засновник алкогольного бізнесу «Олімп», колишній народний депутат від Партії регіонів, власник та співвласник торговельних марок PRIME, фігурант старих журналістських розслідувань, а згодом – людина, яку затримали у Москві та засудили російським судом до дев’яти років колонії у справі про спробу передати особливо великий хабар.
У 2026 році назва PRIME знову з’явилася поруч із податковими та ліцензійними питаннями: ДПС достроково припинила ліцензію на оптову торгівлю алкоголем ТОВ «Трейдінг Продакт Компані», яке у відкритих товарних каталогах зазначене серед постачальників кількох видів горілки PRIME.
Тож ВАГОМО зібрало відкриті дані про те, хто такий Павло Климець і як його бізнесова та політична історія пов’язана з брендом PRIME.
Головне
- Павло Климець – засновник групи компаній OLYMP.
- Його ім’я безпосередньо фігурує у реєстраційних документах низки торговельних марок PRIME.
- У 2006 та 2007 роках Климець двічі обирався народним депутатом за списком Партії регіонів, а у Верховній Раді був, зокрема, заступником голови її фракції.
- У квітні 2019 року Климця затримали в Москві.
- У 2021 році Пресненський суд Москви засудив його до дев’яти років колонії суворого режиму за замах на дачу особливо великого хабара. За матеріалами російського слідства, йшлося про 20 млн рублів і проблеми навколо коньячного заводу «Бахчисарай» в окупованому Криму.
- Захист Климця наполягав на його невинуватості та стверджував, що бізнесмен сам став жертвою шахраїв. У 2022 році Московський міський суд залишив дев’ятирічний строк у силі.
- У 2026 році ДПС достроково припинила алкогольну ліцензію компанії, яка у відкритих товарних базах зазначена постачальником продукції PRIME.
Хто такий Павло Климець
Павло Климець – бізнесмен із Донецька, багато років пов’язаний з алкогольним ринком.
До приходу у велику політику він очолював ЗАТ «Олімп». Саме цю посаду було зазначено в офіційній інформації про нього як кандидата до Верховної Ради.
Сьогодні OLYMP також називає Павла Климця засновником та власником групи.
У бізнесі його ім’я насамперед асоціюється з алкогольною продукцією та брендами групи, серед яких PRIME.
Зв’язок Павла Климця з горілкою PRIME
Зв’язок Климця з PRIME підтверджується не лише історією «Олімпу» або старими публікаціями.
Він безпосередньо простежується через права на торговельні марки.
Одна з ранніх заявок на PRIME була подана ще у 2006 році. У реєстрових даних разом із лікеро-горілчаним заводом «ПРАЙМ» та структурами алкогольної групи фігурує Павло Климець.
Інша торгова марка PRIME була зареєстрована у 2008 році – серед пов’язаних із нею осіб також зазначалися Климець, ТОВ «ОЛІМП» і лікеро-горілчаний завод «ПРАЙМ».
Особливо показовий приклад – PRIME Vodka Blanche. У документах на цю торговельну марку власниками прямо зазначені ТОВ «ОЛІМП-КОНСАЛТ» та Павло Климець.
Його ім’я також фігурує в реєстрових даних щодо інших позначень PRIME.
Отже, зв’язок Климця з брендом – не просто історична згадка про людину, яка колись займалася алкогольним бізнесом. Він простежується і через інтелектуальну власність PRIME.
Група «Олімп» і бренд PRIME
Група OLYMP була створена ще на початку 2000-х.
PRIME з’явився пізніше і став одним із найбільш упізнаваних брендів її алкогольного портфеля.
Офіційний сайт PRIME зазначає, що продукцію під цією торговельною маркою виробляють з 2006 року.
Історично одним із ключових виробничих майданчиків був лікеро-горілчаний завод «ПРАЙМ» у Харківській області. Після початку повномасштабного вторгнення виробництво переносили на інші підприємства.
При цьому бренд, власник торговельної марки, виробник, дистриб’ютор та постачальник у торговельні мережі – це не обов’язково одна юридична особа.
Саме тому у документах податкової або судових рішеннях покупець може взагалі не побачити слова PRIME, хоча справа стосуватиметься компанії, через яку продукція бренду потрапляє на ринок.
Павло Климець і Партія регіонів
У біографії Климця бізнес протягом багатьох років перетинався з політикою.
У 2006 році його обрали народним депутатом V скликання за списком Партії регіонів.
У 2007 році Климець знову потрапив до Верховної Ради – цього разу під №88 у виборчому списку Партії регіонів. Офіційна база Верховної Ради вказує, що він був членом фракції Партії регіонів і працював у парламенті до грудня 2012 року.
Причому статус Климця у фракції певний час був доволі високим.
Офіційні дані Верховної Ради вказують, що з травня 2008 року він був заступником голови депутатської фракції Партії регіонів.
Таким чином, йдеться не просто про підприємця, який одного разу отримав депутатський мандат. У певний період засновник алкогольної групи «Олімп» входив до керівного складу парламентської фракції однієї з найвпливовіших на той час політичних сил країни.
Климець у матеріалах «Наших грошей»
Бізнес-інтереси Климця не обмежувалися алкоголем.
У 2014 році проєкт «Наші гроші» досліджував структуру власності великого торговельно-розважального центру «Аврора» у Запоріжжі.
Журналісти писали, що у 2012 році компанії Павла Климця були власниками ТОВ «Аврора Девелопмент». Після зміни структури власності ПрАТ «Олімп» та інші пов’язані з Клицем структури, за підрахунками видання, зберігали близько 18% об’єкта.
При цьому серед інших власників журналісти встановили структуру, пов’язану з донькою Володимира Козака – міністра інфраструктури в уряді Миколи Азарова за президентства Віктора Януковича.
У тому ж матеріалі «Наші гроші» описували й інші компанії, які раніше фігурували у бізнесовому середовищі впливових діячів часів Януковича.
Це не доводить автоматично партнерства Климця з усіма згаданими особами і тим більше не доводить протиправної діяльності. Але добре показує масштаб та середовище бізнесових активів, у яких структури «Олімпу» фігурували у той період.
Затримання Павла Климця у Москві
Наступний гучний епізод стався вже у 2019 році.
27 квітня «Коммерсантъ» повідомив, що українського бізнесмена Павла Климця затримали у Москві за підозрою у дачі хабара в особливо великому розмірі. За даними видання, ще 12 квітня суд відправив його до СІЗО. У групі OLYMP факт арешту тоді неофіційно підтвердили.
На початковому етапі деталі справи були нечіткими.
Джерела «Коммерсанта» пов’язували приїзд Климця до Росії, зокрема, зі спробами вирішити питання щодо його активів на окупованих територіях Донбасу, контроль над якими бізнесмен утратив після 2014 року. Кому саме і за що, за версією слідства, могли призначатися гроші, тоді публічно не пояснювали.
На цій хвилі з’явився і матеріал Znaj.ua із заголовком про «чорну мітку» Рінату Ахметову.
Видання, посилаючись на публікацію «Акцентів», трактувало затримання Климця як можливий сигнал українським бізнесменам так званої «донецької групи» та описувало Климця як представника бізнесового середовища, яке пов’язували з Рінатом Ахметовим, Борисом Колесніковим та іншими впливовими вихідцями з Донбасу.
Проте важливо розділяти факти та інтерпретації.
Факт депутатства Климця від Партії регіонів підтверджується офіційними даними Верховної Ради. Його затримання у Москві підтверджували декілька великих медіа. А от висновок про те, що арешт був «чорною міткою Ахметову» або спеціальним політичним сигналом усій «донецькій групі», був саме журналістською версією, а не встановленою обставиною кримінальної справи.
20 млн рублів і коньячний завод у Криму
Згодом російське слідство представило значно конкретнішу версію подій.
Справа виявилася пов’язана з коньячним заводом «Бахчисарай» в окупованому Росією Криму, бенефіціаром якого російські правоохоронні органи називали Павла Климця.
За версією російського слідства, у 2017 році навколо підприємства виникла складна судово-слідча ситуація. На виробничі об’єкти було накладено арешт.
Слідство стверджувало, що для вирішення проблеми Климець та його підлегла погодилися на пропозицію передати гроші людям, які нібито мали можливість вплинути на представників судової системи та Слідчого комітету РФ.
Йшлося про 20 млн рублів.
За цю суму, за матеріалами російської справи, передбачалося домогтися зняття арешту із заводу та припинення кримінального переслідування.
Водночас справа мала нетипову конструкцію.
Один із посередників, як встановило російське слідство, насправді не мав можливості вирішити питання через посадовців, а отримані від представників Климця гроші фактично привласнив. Саме тому один із фігурантів отримав обвинувачення у шахрайстві.
Дев’ять років колонії
23 серпня 2021 року Пресненський районний суд Москви визнав Павла Климця винним у замаху на дачу особливо великого хабара.
Йому призначили дев’ять років колонії суворого режиму.
Ще двоє фігурантів справи отримали вісім та п’ять років позбавлення волі.
Захист Климця з таким рішенням не погоджувався.
Адвокати наполягали, що бізнесмен не планував передавати хабар посадовцям, хотів вирішувати проблеми підприємства законним шляхом і сам став жертвою людей, які представлялися посередниками з необхідними зв’язками.
Однак у 2022 році Московський міський суд залишив обвинувальний вирок і дев’ятирічний строк у силі.
Тому формулювати цей епізод коректно саме так: Павла Климця засудив російський суд за замах на дачу особливо великого хабара; сам Климець та його захист обвинувачення заперечували.
Що залишилося у Климця на окупованих територіях
Саме довкола активів на територіях, захоплених Росією та підконтрольними їй формуваннями, у старих публікаціях виникало найбільше запитань.
Після затримання Климця у Москві «Коммерсантъ» із посиланням на власні джерела писав, що бізнесмен отримував пропозиції дешево продати або переоформити свої активи на непідконтрольних Україні територіях Донбасу.
Znaj.ua, передруковуючи матеріал «Акцентів», ішов значно далі і стверджував, що значна частина активів Климця залишилася в ОРДЛО, а його бізнес певний час міг функціонувати в нових умовах. У тій же публікації містилися припущення про зв’язки алкогольного бізнесу з торгівлею на окупованих територіях та в Росії.
Проте незалежного підтвердження багатьох із цих тверджень у самому матеріалі немає, тому сприймати їх як встановлені факти було б неправильно.
Натомість документально підтверджена історія із заводом «Бахчисарай» демонструє інше: після окупації Криму Климець щонайменше залишався пов’язаним із бізнес-активом на півострові настільки, що саме проблеми навколо цього активу зрештою стали частиною кримінальної справи в Росії.
І тепер – податкова історія PRIME у 2026 році
Через кілька років PRIME знову потрапляє в інформаційний контекст уже в Україні.
24 червня 2026 року Головне управління ДПС у Києві рішенням №3612 припинило дію ліцензії ТОВ «Трейдінг Продакт Компані» на право оптової торгівлі алкогольними напоями.
Ліцензія мала діяти до вересня 2027 року, тобто була припинена достроково.
У відкритих товарних каталогах «Трейдінг Продакт Компані» зазначена постачальником кількох видів продукції PRIME.
При цьому юридично важливо не підміняти поняття: ДПС припинила не «ліцензію PRIME» і не ліцензію Павла Климця. Рішення стосувалося конкретної юридичної особи – ТОВ «Трейдінг Продакт Компані».
Компанія оскаржила рішення.
У суді вона заявляла про ризик втрати товарних запасів приблизно на 100 млн грн, неможливість виконання договорів, проблеми з виплатою зарплат, можливі звільнення та ризик фактичної зупинки роботи.
Однак суд відмовився негайно блокувати рішення ДПС.
Пізніше представник самої компанії попросив залишити основний позов без розгляду. 27 серпня 2026 року Київський окружний адміністративний суд це прохання задовольнив.
Тобто суд так і не визначив по суті, законним чи незаконним було рішення податкової. Але й скасоване воно в межах цієї справи не було.
Віталій Тищенко: менеджер між PRIME та OLYMP
Ще одна людина, яка багато років безпосередньо пов’язує завод PRIME із групою OLYMP, – Віталій Федорович Тищенко.
Сьогодні офіційний сайт OLYMP Alcohol Company називає його генеральним директором компанії.
Причому Тищенко очолював OLYMP щонайменше з 2018 року. Тоді, презентуючи нові алкогольні продукти, він сам розповідав, що протягом 2017 року основні фінансові й технічні ресурси компанії були сконцентровані саме на торговельній марці PRIME.
А у 2019 році зв’язок став ще прямішим.
За даними ЄДР, 22 квітня 2019 року Віталій Тищенко був зареєстрований керівником ТОВ «Лікеро-горілчаний завод “ПРАЙМ”». На цій посаді він перебував до серпня того ж року.
Тобто багаторічний генеральний директор OLYMP певний час офіційно очолював і юридичну особу заводу PRIME.
Це важлива деталь для розуміння структури групи: PRIME та OLYMP пов’язані не лише торговельними марками Павла Климця та спільною корпоративною історією, а й менеджментом.
Окремий контекст з’явився у 2021 році.
В ухвалі Святошинського районного суду Києва у кримінальному провадженні було викладено версію слідства щодо діяльності низки підприємств алкогольної групи, серед яких прямо називалися ТОВ «ЛГЗ “Прайм”», ТОВ «Олімп», ТОВ «Олімп-Консалт» та ПрАТ «Олімп».
За матеріалами досудового розслідування, правоохоронці перевіряли можливе виготовлення необлікованої алкогольної продукції, реалізацію через транзитні підприємства, формування податкового кредиту з ПДВ, переведення коштів у готівку, а також можливі операції з незаконно виготовленими або підробленими марками акцизного податку.
Водночас ці твердження були версією слідства у кримінальному провадженні, викладеною в судовій ухвалі, і самі по собі не є обвинувальним вироком щодо Тищенка, Климця чи інших конкретних осіб.
Від «Олімпу» до PRIME – історія довжиною у десятиліття
Біографія Павла Климця дає значно ширший контекст для розуміння бренду PRIME.
Це не історія невеликого виробника, який одного дня вдало запустив марку горілки.
Йдеться про бізнесмена з Донецька, який побудував велику алкогольну групу, двічі проходив до Верховної Ради за списками Партії регіонів, був заступником голови її парламентської фракції, мав активи у різних секторах і чиє ім’я напряму зазначене у документах на торговельні марки PRIME.
Пізніше його затримали у Москві. Російський суд засудив Климця до дев’яти років колонії у справі, пов’язаній із 20 млн рублів та коньячним заводом в окупованому Криму. Сам бізнесмен через захист заперечував версію обвинувачення.
А тепер, у 2026 році, компанія-постачальник продукції PRIME опинилася в окремій історії з українською податковою через дострокове припинення оптової алкогольної ліцензії.
Кожна з цих історій юридично окрема.
Але разом вони пояснюють, чому питання «хто стоїть за PRIME?» значно ширше, ніж просто назва виробника на етикетці.
