Науковці, пов’язані з Університетом штату Аризона, проаналізували дані 894 собак із Dog Aging Project та виявили: у великих тварин вікова втрата метилювання ДНК у ділянках, пов’язаних із LINE1, відбувається швидше, ніж у малих.
Метилювання ДНК допомагає контролювати активність генів і стримувати транспозони — рухомі елементи геному. LINE1 здатні переміщуватися в ДНК або створювати копії, потенційно пошкоджуючи її.
За результатами дослідження, понад 40% геномних ділянок, пов’язаних із LINE1, втрачали метилювання з віком. У великих собак цей процес щороку був приблизно на 35% швидшим.
Старший автор роботи Ноа Снайдер-Маклер припустив, що епігенетичний контроль транспозонів може бути одним із чинників, які впливають на темпи старіння собак. Співавтор Блейз Марінер назвав результат чітким молекулярним зв’язком між розміром тварини та тривалістю її життя.
Дослідники наголошують, що потрібні додаткові роботи, аби з’ясувати роль LINE1 у скороченні життя великих собак. Вони також припускають, що вивчення транспозонів може допомогти досліджувати старіння інших ссавців, зокрема людей.
Джерело: ТСН
