Козьяков назвав два сценарії розвитку ситуації з відбором кадрів для українських судів

В Україні не вистачає близько 2,5 тисячі суддів. Від обраного сценарію залежатиме швидкість заповнення вакансій.

Після голосування депутатів за відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ), з’явився реальний шанс почати і завершити процедури, необхідні для врегулювання кризової ситуації з кадрами в судах України.

ВККС після дворічної перерви зможе: відновити роботу, завершити кваліфікаційне оцінювання суддів; провести відбір суддів до судів першої та апеляційної інстанцій; відновити повноваження 389 суддів, які не здійснюють правосуддя через закінчення п’ятирічного терміну повноважень, отриманих до жовтня 2016 року.

Однак ситуація може розвиватися за двома досить різними за термінами реалізації сценаріїв, пише глава ВККСУ в 2014-2019 роках Сергій Козьяков у статті для читачів ZN.UA.

За першим сценарієм новий склад ВККС може прийняти рішення продовжити і закінчити процедури, розпочаті попереднім складом. У цьому випадку мова йде про інституційну наступності в рамках реформи.

За іншим сценарієм – припинити розпочаті попереднім складом ВККС важливі кадрові процедури частково або повністю, почавши з нуля. В останньому випадку прогнозувати терміни «швидкого» або «повільного» заповнення вакансій в судах України проблематично.

З лютого по початок червня 2016 року попередній склад кваліфкомісії суддів провів первинне кваліфікаційне оцінювання (іспит і публічне співбесіду) 381 судді, в результаті тільки для 69% суддів процедура завершилася успішно. Вперше під час співбесіди з суддями використовувалася аналітична інформація, надана НАБУ.

«Однак в наступні чотири місяці відбулися малопрогнозовані події. У відставку подали і були звільнені 1 449 суддів! », – пише Козьяков. І це в рази більше «пікових» 2010-го (368 заяв) і 2013 (362 заяви) років. У 2017 році заяви про відставку подали 405 суддів.

“У 2015 році судді йшли в зв’язку з нестабільною ситуацією в країні, пов’язаної з анексією в 2014 році Криму, а також проведенням АТО на території Донецької та Луганської областей, в 2016-м – через процедури первинного кваліфікаційного оцінювання. Для цієї частини суддів фінансові гарантії при виході у відставку виявилися більш привабливими продовження роботи в рамках реформованої системи “, – додає автор.

Процедура первинного кваліфікаційного оцінювання закінчилася всього п’ятьма судовими позовами щодо результатів. До теперішнього часу скасовано тільки одне рішення ВККС.

У 2016 році Верховна Рада прийняла закони “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)” і “Про судоустрій і статус суддів” (нова редакція), що передбачають більш складну процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів (здачу іспиту, дослідження досьє і проведення співбесіди).

20 жовтня 2017 року рішеннями комісії було призначено КО на відповідність займаній посаді щодо спочатку 999 суддів, а потім 4 181 (а всього 5 180) судді місцевих та апеляційних судів. До моменту відставки попереднього складу ВККС в 2019 році було повністю завершено КО 60% суддів. Всі матеріали містяться в досьє суддів і автоматизованої паспортної системи ВККС.

За результатами кваліфоценіванія більше трьох тисяч суддів місцевих та апеляційних судів, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду прийнято всього 12 рішень, по якими позовні вимоги суддів задоволені частково або повністю.

Попередня новина

Ми повертаємо Крим в світовому порядку денного – Зеленський

Наступна новина

Українців попередили про можливість втрати земельних ділянок

Most Popular