Катаракту видаляють під місцевим наркозом

 Я давно бачу неідеально. У мене далекозорість. Але зір почав ще падати, окуляри вже не рятували, каже Людмила Самчук, 58 років, із Запоріжжя. Подібна ситуація була у знайомої. За її порадою пішла до Центру мікрохірургії ока Запорізької обллікарні. Виявили в мене незрілу катаракту.

При такому діагнозі кришталик ока твердіє і мутніє. Світло в ньому неправильно заломлюється. Тому трапляються несподівані зорові спалахи від фар машин чи сонця. З часом зір погіршується. Людина може осліпнути. Катаракта виникає через старіння організму. Вікове помутніння кришталика природний процес.

 Мені замінили каламутний кришталик на штучний. Лікарі взяли такий, щоб могла вишивати й шити на машинці. Водіям треба інший вид. Раділа, що все зробили під місцевим наркозом. Бо боялася загального, щоб серце­­ витримало. Переживала, раптом зовсім осліпну після операції. Та після заміни кришталика світ став яскравий, що не можна натішитися. Мені з очей спала пелена. Тепер спокійно читаю, а раніше букви розпливалися. Якби не пішла на операцію, то й не бачила б, як рос­туть онуки. По дому не могла б господарювати. Якщо лікар каже оперуватися треба погоджуватися, говорить Людмила Самчук.

Місяць після процедури не можна було піднімати понад 30 кг і пірнати. Уникала навантажень, що передбачають нахиляння голови більш як пів години. Носила сонячні окуляри.

 Як почало перед очима розпливатися, до лікарів не йшов. Не довіряю їм, розповідає Віктор Гордієнко, 62 роки, із Рівного. Зір так погіршився, що стало страшно самому вийти на вулицю. Бо не бачив, що під ногами.

Катаракта утворилася на лівому оці. Воно реагувало тільки на світло. Бачило лише силуети. Око ніби затягувала плівка.

 Все шукав способи, як оминути операційний стіл. Записався у чат в інтернеті, де люди діляться досвідом лікування. Там мене навчили, що треба наладити обмін речовин у кришталику і він розмутніє. Для цього купити вітаміни С, Р та Е. Їв посилено апельсини, зелений горошок, капусту й гречку. Пив чаї із шипшини, смородини та обліпихи.

Намагався розслабити м’язи ока краплями та прикладав компреси з відвару очанки лікарської. Настоював картопляні паростки на горілці. Приймав перед їжею.

 Все це було даремно і далі сліпнув, продовжує Гордієнко. Зважився на операцію. Запевнили, що не треба лежати в лікарні. Перед процедурою отримав очні краплі та антибіотики, щоб не було зараження. Обличчя накрили пов’язкою. Під час операції бачив все світло-сірим, наче я під водою. Тривала пів години. Щось надрізали лазером, замінили кришталик, запаяли. Не було ніяких швів і ниток. Розчарувався, бо став бачити краще, але не ідеально. А я ж розраховував на зовсім інше. Подумав, що вставили не той імлантат.

За годину після процедури відправили додому. Там закрапав очні краплі, щоб зменшити набряк.

 Вранці було все так само. Вмився, годину полежав із заплющеними очима і встав. А тоді опероване око дивилося на світ так, що я й вже і не пам’ятаю, коли так було. Все стало яскраве і чітке. Це однаково, що дивитися ламповий телевізор і плазмовий. Перша думка була поміняти кришталик і на другому оці, бо вже те не дотягувало до цього.

Перший тиждень було важко звикнути до вечірніх ліхтарів і фар. Здавалося, випікають око. Аж кола виднілися перед очима. Мене про це попереджали, і я мусив призвичаїтися.