Привид 5655, або Хто контролюватиме відбудову в Україні

Історія законопроєкту №5655 одна з найскандальніших у законотворчості незалежної України. Попри згадку в назві про містобудівну діяльність і декларування реформи в цій сфері він приніс би антиреформу монополізацію ринку, створення єдиного вікна для корупції завдяки переданню багатьох функцій одному міністерству, звуження прав тих, хто контролює будівництво, та посилення свавілля й безкарності забудовників.

Законопроєкт №5655 викликав великий резонанс, адже стосується кожного українця і несе суттєву загрозу. Верховна Рада схвалила його наприкінці 2022 року. Але президент не підписав. Європарламент ухвалив спеціальну резолюцію, в якій закликав Володимира Зеленського не робити цього.

Здавалося б, номер не пройшов. А виявилося, ще й як пройшов.

Лобісти законопроєкту пішли в обхід. Але вже з прицілом на те, що певне коло людей контролюватиме не лише все, так би мовити, поточне будівництво, а й майбутню відбудову всієї країни. І від обраних осіб тепер залежатиме, який буде відбудований Чернігів чи Дніпро, який буде дитячий садок біля хати чи лікарня у вашому мікрорайоні та які будови-­монстри понівечать наші міста. Тобто йдеться про сотні мільярдів доларів. За деякими підрахунками, у відбудову буде вкладено понад 400 мільярдів доларів.

Такі от апетити.

Дивимося за їхніми руками: як це робиться.

Хроніка протистояння

Про що ж законопроєкт №5655 і хто його породив. 2021 року Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування під головуванням народної депутатки Олени Шуляк розглянув законопроєкт №5655 її ж авторства “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності”. Фахівці від архітектури й експерти містобудування одразу побачили в ньому величезні корупційні ризики. Тож хвиля критики об’єднала громадськість, місцеве самоврядування, професійні кола. Якщо від цих об’єднаних опонентів можна було б обрати спікера, то він сформулював би основні “досягнення” законо­проєкту так: він не про боротьбу з корупцією, а про її масштабуван­ня; не про децентралізацію, а про її згортання; не про охорону культурної спадщини, а про її знищення; не про відбудову країни, а про її суцільну забудову. Зрештою, цей закон не наблизить нас до вступу в Євросоюз, а навпаки, через нього заповітні двері можуть виявитися зачиненими.

З’явилися й численні пропозиції, як слід змінити законопроєкт до другого читання. Так лише громадська ініціатива “Голка” подала зауваження на 90 сторінках, і то лише щодо культурної спадщини.

Проти схвалення парламентом законопроєкту рішуче виступили Національна спілка архітекторів України й Архітектурна палата НСАУ. На засіданні профільного комітету парламенту обговорення законопроєкту спочатку йшло на підвищених тонах, а далі переросло в погрози тим, хто його критикував.

Зрештою, проєкт закону з комітету передали на розгляд парламенту. А погрози опонентам пішли, так би мовити, в роботу. А для ключового та найпомітнішого опонента архітекторів обернулися кримінальною справою проти кількох членів спілки, зокрема її керівника, заслуженого архітектора Олександра Чижевського. А також розгорнуто потужну кампанію з дискредитації спілки.

Тут уже треба стежити не лише за руками, а й за словами, якими прописано статті Кримінального кодексу, інкриміновані архітекторам. Останні раптом виявилися чи не найбільшими злочинцями у країні. І в похід на них мобілізували цілу спецслужбу (і це під час війни!) й урядовців найвищого рангу.

Справа архітекторів

Тож у жовтні 2022-го на сцену виходить Служба безпеки України в особі Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформбезпеки. Саме від імені цього департаменту на адресу Національної поліції полетів лист про те, що “отримано інформацію, яка може свідчити про факти вчинення злочинів. Наслідком вчинених Національною спілкою архітекторів злочинів можуть бути тяжкі технологічні аварії чи екологічні катастрофи, загибель або масові захворювання населення чи інші тяжкі наслідки”.

Так і написано: “або” вибирайте, кому що до вподоби.

Що ж це за “злочини”? Мова про те, що Національна спілка архітекторів порушила делеговані їй повноваження на проведення атестації архітекторів та внесення даних у Єдину державну електронну систему у сфері будівництва у травні 2022 року. В цивілізованих країнах питання про такі рутинні процедури розглянули б та врегулювали б у Міністерстві інфраструктури без будь-яких спецслужб або, як заведено казати, в робочому порядку. Але де ті країни й де ми, якщо говорити про те, що хтось перейде дорогу серйозним людям у вельми грошовій справі.

Тож слідом за листом у бік архітекторів летить ухвала на обшук. І 30 співробітників проводять обшуки в Києві та допити архітекторів у 15 містах країни. А в січні 2023-го директор згаданого департаменту Ілля Вітюк разом із віцепрем’єром Михайлом Федоровим проводять брифінг у Кабміні. Віцепрем’єр багатозначно мовчить. Очевидно, його присутність мала надати цій події належного рівня. А ось Вітюк натхненно розповідає про здійснення керівником Національної спілки архітекторів України мільярдних корупційних оборудок у будівельній та архітектурній сфері.

Сьогодні суспільство вже знає про знімання Іллею Вітюком відео розстрілів на Майдані, і про оформлене на матір та дружину елітне нерухоме майно, і про інші гучні скандали. Тоді ж для пересічного громадянина все мало такий вигляд: доблесна спецслужба на чолі з бригадним генералом розкрила страшний злочин архітекторів.

А керівника спілки Олександра Чижевського звинуватили в тому, що він 2022-го змінив дані про атестацію архітекторів 2012 року. Знаєте, про кого йдеться? Про кримських архітекторів-сепаратистів. Це їхні атестаційні дані анулювали керівники спілки, бо, як розповів президент НСАУ, були приклади незаконного використання сертифікатів архітекторів в Одесі, Тернополі та Житомирі. Це мало б зробити профільне міністерство, за законом, та 10 років виявилося замало, щоб виконати. Але хто в цьому разі ближчий до “мільярдних корупційних оборудок” спілка чи Мін­інфраструктури, яке бездіяло щодо реальних сепаратистів? Запитання риторичне. До міністерства ніхто претензій не мав, а на спілку повісили конкретні й серйозні звинувачення.

Продовжуємо стежити за руками.

Що далі від пресконференції, то виразніше звинувачення на адресу архітекторів почали відпадати. Заяви про корупційні оборудки, підроблення печаток, про що йшлося на пресконференції, до обвинувального акта не потрапили. Спілка оспорює і факт того, що НСАУ не мала права проводити атестацію архітекторів у травні 2022 року та вносити дані про це в Єдину державну електрон­ну систему у сфері будівництва. Спілка може виграти суд і за цим звинуваченням. І як тоді пояснити всю “справу архітекторів”?

Два роки НСАУ не проводить атестації архітекторів, хоча ті щоденно звертаються до неї з листами: де їм підтвердити свій сертифікат? Найвідчайдушніші добираються до віце­прем’єра Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова, і той дає доручення підтвердити їхню кваліфікацію. Решта йде манівцями.

Президент НСАУ Олександр Чижевський називає кримінальне переслідування помстою архітекторам за протистояння ухваленню законопроєкту №5655. А Спілку архітекторів як одного з ключових опонентів вивели з гри.

Тож 14 грудня 2022 року парламент схвалив законопроєкт у другому читанні. Незважаючи на партійну дисципліну, троє народних депутатів від партії “Слуга народу”, зокрема колишня головна архітекторка Києва Ганна Бондар, проголосували проти. Але справу зроблено. Того ж дня петиція зі зверненням до президента Володимира Зеленського ветувати законопроєкт №5655 набрала необхідну кількість голосів. Доки президент роздумував, Європарламент ухвалив резолюцію із закликом не підписувати цього сумнівного містобудівного закону. Згодом Володимир Зеленський заявив, що вирішив не підписувати законопроєкту №5655. Але ті, хто стояв за ним, не змирилися. Ідеологи закону готували обхідний маневр. І він не забарився.

Постанова уряду як заміна законопроєкту №5655

У грудні 2023 року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури взялося ввести в дію непідписаний законопроєкт №5655 через постанову-клон “Про реалізацію експериментальних проєктів у сфері містобудівної діяльності”. Але стався витік інформації через медіа. Далі був розголос громадськості, і цю спробу вдалося призупинити. Уже в березні 2024-го експертиза НАЗКа підтвердила корупційні ризики, про які попереджали експерти. Британський Королівський інститут Chatham House прямо заявив, що бачить в урядовій постанові ризик виникнення будівельного картелю в Україні.

Що це означає? Ми чітко декларує­мо свій рух у Європу. Картельні ж змови, коли великі гравці одного сектора об’єднуються та створюють вигідні для себе умови, заборонено європейським законодавством, а саме Договором про функціонування Європейського Союзу. Антимонопольний комітет України теж давно розповідає про шкоду від картелів і зазначає, що вони істотно впливають на зниження добробуту суспільства.

Очевидно, зважаючи на все це, прем’єр-міністр не наважився винес­ти постанову на голосування. Тож вона так і залишилася проєктом. Але за кілька місяців цей “реформаторський” документ знову з’явився на горизонті.

Дворічний експеримент над містобудуванням

Після викриття цієї спроби Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури зібрало письмові зауваження і назвало це громадським обговоренням. Громадськість, експерти з містобудування і представники влади з кількох регіонів знову написали зауваження на пів сотні сторінок.

Якщо лаконічно передати суть, то, за словами віцепрезидента Архітектурної палати Національної спілки архітекторів Анни Кирій, постанова вводить нових суб’єктів у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду та регулює питання, які, за Конституцією, регулюються винятково законами України.

Звісно, розробники постанови на всі закиди відповідають, що метою реалізації експериментального проєкту є запровадження нового підходу до архітектурно-будівельного контро­лю на об’єктах будівництва. Тобто всі новації це експеримент і лише через два роки буде ухвалено рішення про доцільність і ефективність запропонованого підходу. Але що буде з усім тим, що набудують у країні за ці два роки, як виправити помилки, відлиті в бетоні чи зведені у хмарочоси житлових комплексів? Просто розведуть руками: ну не вдалося?

Якого конкретного вираження набула ідея “експерименту”?

Експерт із питань містобудування, аналітик громадської ініціативи “Голка” Георгій Могильний, з’ясував, що проєкт постанови, внесеної до секретаріату Кабміну, має назву “Про реалізацію експериментальних проєктів у сфері містобудівної діяльності”.

Експериментувати планують у чотирьох напрямах: із наданням умов під час забудови земельної ділянки, з експертизою проєктної документації, з правами на будівельні роботи та прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Експериментувати у сфері державного архітектурно-будівельного нагляду, на щастя, відмовилися.

Відомо також, що постанову найближчим часом мають винести на розгляд під час засідання уряду. Зрозуміло, уряд може ухвалювати лише ті нормативні акти, які дозволяє закон, інакше документ підлягає оскарженню в суді. І випадки, коли постанови уряду скасовували в судовому порядку, вже були. Але судова тяганина може забрати роки.

Зупинити дію постанови може і президент Володимир Зеленський. У нього є такі повноваження, за Конституцією. Але одночасно він має звернутися до Конституційного суду щодо їх конституційності. Тож це теж не матиме швидких наслідків.

Більше того, урядові постанови, як виявилося, не єдина перспектива реінкарнації привиду законопроєкту №5655. Люди, які стоять за ним, далекоглядніші: паралельно почалася робота і над новим законом.

Нові засади

відновлення України

Як вдалося з’ясувати, доки громадськість і фахівці опираються новим експериментам уряду, народна депутатка Олена Шуляк і Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури просувають новий законопроєкт “Закон про засади відновлення України”. Його тексту ще немає на сайті Верховної Ради, але робота триває. Основні положення закону презентували в середині квітня вже міністру Олександрові Кубракову та галузевим експертам.

Новий законопроєкт, текст якого є в розпорядженні редакції, одним із багатьох принципів державної політики у сфері відновлення проголошує оцінне судження: будуй краще, ніж було.

Насправді хто може бути проти такого підходу?

Але які “покращення” нам готують, добре видно з порівняльної таблиці нового законопроєкту із суміжними чинними законами містобудівної галузі. Документ також є в розпорядженні редакції, тож звернемо увагу на деякі норми.

Наприклад, народні депутати пропонують вилучити із закону “Про архітектурну діяльність” обов’язок погоджувати проєкти будівни­цтва та реконструкції підприємств, які впливають на стан повітря, з Кабінетом міністрів. Тобто, чим нам дихати, одноосібно визначатиме місцева влада. І це при тому, що пил із будівельних майданчиків у містах є найпоширенішим забруднювачем повітря.

Також пропонується вилучити наявний у профільному законі обов’язок замовників і підрядників не порушувати під час будівництва “законних прав та інтересів користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд та відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону”. Це як? Будь-де можна буде збудувати будь-що, а ви, хто цією землею володіє чи щось тут уже збудував, посуньтеся і на жодну компенсацію не претендуйте?

Ще одне “покращення” вилучити обов’язок інформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам’яток історії та культури про виявлені під час будівельних робіт об’єкти, що мають історичне чи художнє значення. А це як? Поінформуєте, що ви знесли пам’ятку архітектури, але вже за місяць? І тоді, що: знесеного вже ж не повернеш?

Чим обернеться схвалення такого закону?

Корупційну основу буде закладено під усю галузь, що зіграє ключову роль у повоєнному відновленні країни. Тобто влада й забудовники, які з нею домовляться, контролюватимуть будівельний ринок обсягом у майже пів трильйона доларів. Нам же, тим, хто залишиться поза цією благословенною спільнотою, залишиться право обурюватися, скаржитися та судитися, доки вони ділитимуть прибутки.

У підсумку ж усе це разом може заблокувати і наш рух до ЄС і саме відновлення країни.

Тож маємо разом експерти, журналісти, громадськість докласти всіх зусиль, аби привид 5655 залишився нашим минулим і не став нашим майбутнім.