Маленька перемога

“Лайф” замучив: заміни та заміни карту на 4G. Ну, раз так просять, зайшла в магазинчик. Чорнява дівчина з нарощеними віями за хвилинку все зробила:

 З вас 50 гривень.

 А чому? “Київстар” не брав.

 Ну, такі правила. І акцій сьогодні жодних.

Вже на виході літні жінки стають у чергу:

 А мені, може, краще на контракт перейти, скільки за рік зекономлю?

 Мені прийшла есемеска на знижку.

Точно, СМС! Дивлюся у свої: “Поміняйте карту на 4G безкоштовно”.

 Сорі, а чого з мене гроші взяли? Ось есемес, смикаю чорняву.

 Треба було повідомлення зразу показати. Тепер програма вже не пропустить.

Крокую асфальтом. Метрів за 20 зупиняюся: ну, вона ж розводить мене, це ж політика компанії надавати послугу безкоштовно. Вертаюся. Моєї консультантки вже немає, інша пояснює тим же жінкам, що треба зробити для економії 200 гривень на рік.

Одразу наїжджаю:

 На якій підставі ви продали безкоштовне?

 Це не я, то інша.

 А де ваш директор?

 Я передзвоню колезі, яка вас обслуговувала, дістає з кишені мобільний. Яна, тут наполягають на поверненні грошей… Ага, зараз віддам, простягає 50 гривень.

 Бач, і програма пропустила, ціджу крізь зуби.

Цілий день розповідаю всім, як не дала себе обдурити. А все чоловік навчив. Напередодні мені виплатили на картку розрахункові під час звільнення з попередньої роботи. Але головний фінансист наздогнав у коридорі:

 Ви працювали не на повну ставку, вам не так порахували. Поверніть 5 тисяч мені на картку.

Мало що тямлю в таких речах, а чужого не треба. Вже й номер узяла, як став дибки мій чоловік:

 Як це? Він тобі сім мішків вовни наплів, а ці гроші поклав би собі в кишеню.

Він відвоював 5 тисяч, я 50 гривень.

У нас уміють стимулювати вчитися.