“Було відчуття, що навколо всі вмирають” – Маргарита Мудрик про розстріли на Майдані

18 лютого 2014 року в Україні почалося силове протистояння між правоохоронцями та учасниками Революції гідності. Киянка Маргарита Мудрик була свідком тих події. Своїми спогадами поділилася із журналом “Країна”.

“Біля метро побачила деревце. Чекала, коли промайну повз нього, але воно не наближалося. Людей все більше затискали. Хтось у проході впав, і ми величезною навалою повалилися один на одного. Піді мною купа людей, наді мною – теж. Всі кричать: “Рука, нога, допоможіть!”. Плачуть, борсаються, кістки тріщать, легені стискаються, дихати нічим. Ніхто не може встати, поруч вибухають гранати”, – сказала Маргарита Мудрик.

18 лютого був мирний наступ, згадує вона.

“О 8 ранку йшли Інститутською, а на сцені якийсь літній чоловік: “Пам’ятайте, що цей наступ мирний, але ми озброєні до зубів”. Інтуїтивно зрозуміла, що це не просто хода. Щось намічається. Мурашки по шкірі побігли”, – додала.

Пригадує, як якийсь капелан простягнув їй молитовку і вербочку. Разом із іншими вона носила бруківку на передову. А потім “Беркут” всіх погнав. Біля метро люди попадали на купу.

“У той момент я відчула запах, жахливішого за який не відчувала ні до цього, ні після. Нутодний, страшний. Спершу я подумала, що це від мертвого тіла – поруч у чоловіка зупинилося серце, а тоді усвідомила, що це всі ми виділяли ферменти страху, безумного страху за своє життя. До кінця дня уловлювала цей запах на собі і своєму одязі”, – сказала.

Так вони лежали хвилин 20.

“Було відчуття, що навколо всі вмирають, і я разом з ними. У мене була вільна кисть, я поклала долоню на молитву і вербочку. І заплющила очі”, – поділилася Маргарита.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справи Майдану: потерпілі можуть розраховувати на компенсації

Її та інших врятували. А потім вона отримала удар кийком від “беркутівця” по голові.

Повний текст спогадів Маргарити Мудрик читайте у свіжому номері журналу “Країна”.

ПЕРЕДПЛАТИТИ МОЖНА ТУТ