Спортив жолудка, як був студентом. Їв шо попало, то тепер мучуся, розповідає Євген Миронюк, 39 років, із села Осикове Бердичівського району Житомирської області. Тепер живу з язвою. Здається, як хто ножем нутро ріже. Майже щотижня хвороба загострюється. З їжею не експериментую, але стресу вистачає. Може, він дається в знаки.
Лікарі діагностували проривну виразку. Під час неї виникає рана й поступово отвір у стінці шлунка чи дванадцятипалої кишки. Потім їх вміст витікає в черевну порожнину. Це проявляється гострим болем у верхній частині живота. Виникає раптово у стані спокою.
Ще жодного разу не було, щоб боліти почало, як щось робив. От приляжу на дивані, й тоді давай різати. Спасаюся тим, що згинаюся змійкою. Лягаю з підтягнутими до живота колінами й так попускає. Лікар переконує їхати на операцію при слідуючому приступі, бо може бути перитоніт. А я боюся, щоб не вирізали частину шлунка. Так було в сусіда.
Від цього методу лікарі відмовилися. Бо при ньому часто приєднувалося багато інших хвороб. Зараз хірурги висікають лише виразку, навіть без розрізу. Роблять проколи в черевній стінці, щоб була менша рана й пацієнт швидше одужав. Це дозволяє уникнути рубця. Після операції варто три місяці дотримуватися дієти. Дозволено їсти відварене м’ясо, каші на воді, черствий хліб, некруті яйця.
