Народний депутат Олексій Гончаренко опублікував власне бачення мирного плану із закликами до поступок Росії та повернення до формату АТО, через що був офіційно виключений із фракції “Європейська Солідарність”. Цей демарш вийшов далеко за межі звичайного внутрішньопартійного конфлікту. По суті, це перший виклик суспільній єдності, яку від початку повномасштабного вторгнення ніхто не намагався публічно ставити під сумнів. Поява подібних ініціатив від українського політика не лише легітимізує дискусію про поступки агресору всередині країни, а й небезпечно корелює з гаслами ультраправих та лівих сил у Європі.
Про що насправді демарш Гончаренка – розбиралася Gazeta.ua.
“Через ідеологічні розбіжності”
У фракції пояснили: нещодавно виголошені заяви депутата “щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією “Європейської Солідарності” та її ідеологічними засадами”. Водночас – і це важливо – соратники експрезидента України, народного депутата Петра Порошенка заявляють, що за переговорну позицію України та її дипломатичну стратегію несе відповідальність влада.
Влада має нарешті почати чесну розмову із суспільством
“Влада має нарешті почати чесну розмову із суспільством про те, як вона бачить реалістичний шлях до припинення вогню і справедливого миру. “Плани стійкості” та “декларації потужності” відповідей на ці питання більше не дають”, – вважають тепер уже колишні побратими і посестри Гончаренка.
А що каже сам нардеп?
Альтернативна візія: “малі угоди” замість виснаження та повернення до формату АТО
2-го жовтня Олексій Гончаренко заявив: “Стратегія, яку обирає влада, – пошук Wunderwaffe (чудо-зброї), яка вирішить усі наші проблеми, – абсурдна… Прямо зараз реальність така: ми програємо війну, ….і щоразу умови, які ми отримуємо, гірші за попередні”.
Замість “щита Європи” Гончаренко пропонує бути її перехрестям
У своїй колонці він пояснює, що Україна програє саме війну на виснаження, в якій є ризик зникнути як держава. Натомість пропонує змінити підхід до переговорів: тактика “малих угод” замість прагнення однієї великої. Наприклад, розділити угоду на кілька треків, які йдуть паралельно. Насамперед, домовитися про безпеку на морі, припинення ударів по енергетиці та інфраструктурі. Найцікавіше щодо фронту: “Поступово звузити бойові дії лише до Донбасу”.
Іншими словами, повернутися до формату “АТО – ООС” (2014-2022 роки). І замість “щита Європи” Гончаренко пропонує бути її перехрестям.
Він вважає, санкції з Росії так чи інакше почнуть знімати, оскільки “для багатьох наших партнерів гроші важливіші за цінності. Питання тільки в тому, чи отримаємо ми з цього хоч щось”.
Американський контекст: як тези українського депутата монтуються з риторикою Трампа
Про свій план Олексій Гончаренко майже моментально розповів на американському телеканалі Sky News. Це не дивує, адже його наративи можна назвати і наративами трампістів, зауважив виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко.
До них монтуються і нові звинувачення президента США Дональда Трампа у бік України щодо зростання цін на дизпаливо. При цьому він пов’язує Київ з американськими демократами, які закривають НПЗ у “синіх” штатах (де вони мають більшість у виборних структурах влади).
Питання миру і війни в Україні перезапущене політтехнологами чинного президента США
Отже, питання миру і війни в Україні перезапущене політтехнологами чинного президента США на виборах до Конгресу саме у такому “пакуванні”. Відтак теза про негайне накладення “пекельних” санкцій на Росію отримує контртезу про відсутність єдності в Україні. Якщо переговори – які можуть бути санкції?
Небезпечний тренд: дискусія про мир на тлі жорсткої позиції Кремля
Проблема в тому, що ідеї Гончаренка виникли не на порожньому місці. Харківський міський голова Ігор Терехов, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від “Слуги народу” Данило Гетманцев виступали за пошук компромісів із Росією, нагадав голова Центру прикладних политичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко. Більше того, була ідея висунути умови миру на референдум, озвучена президентом України Володимиром Зеленським.
Ми зараз бачимо початок дискусії
По суті, ми зараз бачимо початок дискусії, яка у перспективі “може стати головним внутрішньополітичним трендом у ставленні до шляхів завершення війни: мир з позиції сили і на компромісних засадах, або мир шляхом поступок Росії”, зазначив він. Проте, на думку експерта, якщо публічно говорити про “програш у війні”, у Кремлі це сприймуть як прояв очевидної слабкості та підтвердження того, що ми на межі повного програшу. Тому і зараз не важливо, хто які мирні ініціативи висуває. РФ готова обговорювати щось лише на своїх умовах.
Чи не послабить це нашу міжнародну підтримку, адже Олексій Гончаренко активний у ПАРЄ та інших європейських структурах?
Сигнал для Заходу: як сприймуть розкол українського політикуму за кордоном
Партнери розуміють, що Україна – демократична держава, де є плюралізм думок, розповів дипломат, експерт-міжнародник Вадим Трюхан. Водночас, на його думку, їх стурбує, що єдність, яка була в Україні з 2022 року, нині почила в Бозі, “і Гончаренко один із тих, хто її руйнує”. Важливою буде реакція української влади. Якщо депутат договориться до криміналу, треба притягати до відповідальності, якщо ні – “що поробиш, демократія”, наголосив він.
Парламентський демарш: чому виключення з фракції не означає втрату мандата
Попри обурення в “Євросолідарності”, Олексій Гончаренко завдяки виключенню зберіг свій депутатський мандат. У фракції наголошують, що не перекреслюють роки співпраці. Чи означає це, що він може повернутися?
Безугла у липні 2024 року вийшла із фракції “Слуга народу”
Приклади є. Народна депутатка Мар’яна Безугла у липні 2024 року вийшла із фракції “Слуга народу” через неможливість “докричатися” до президента з безпекових та військових питань. Вона повернулася 18 серпня 2026 року заради реєстрації проєкту постанови про військову юстицію та прямого впливу на монобільшість.
Горизонт листопада: чому до американських виборів зміни малоймовірні
Варто пригадати і колишню речницю президента України Юлію Мендель, яка нині перебуває у США та критикує Банкову за непоступливість. Тож до виборів у Конгрес тема буде на слуху без конкретних наслідків. А от результати голосування американців можуть змінити багато що.
